Десятка «худих» міфів про схуднення

Десятка «худих» міфів про схуднення Десятка «худих» міфів про схуднення

Жіноча пристрасть до дієт не зробила нас більш освіченими: з кожним новим оповіданням подруг (про те, як вони худнули на кефірі, роздільної дієті або на біговій доріжці) плутанина у побутовій «дієтології» стає все більше і більше. Навколо осикою талії накручуються десятки міфів: мовляв, хочеш схуднути, роби так і так. Ми взяли найпопулярніші і ходові сьогодні міфи і вирішили раз і назавжди їх розвінчати!

Міф перший. Ідеальна вага – це зріст мінус 110.

Ця формула була запропонована аж 100 років тому французьким лікарем Полем Броком. Сучасні медики і дієтологи до неї ставляться досить скептично, оскільки вона не враховує індивідуальні особливості тіла, конституції (наприклад, широку кістку і спортивна статура). Більш близьким до істини сьогодні вважається індекс – ІМТ, який розраховується за формулою: вага (кг) розділити на зріст (м) в квадраті. Оптимальні показники для жінок коливаються від 19 до 24.

Міф другий. Жирне перетворюється в жир.

Це твердження, також як і те, що жирне їсти не можна зовсім, не зовсім вірно.

Наш організм запрограмований так, що завжди налаштований на гірше, і тому має звичай запасатися «на чорний день». Всякий нерозбещений і неспалені грам жиру в людському організмі упаковуються в засіки: на талії, стегнах, спині і руках. Однак накладати на жирну їжу суворе табу не можна: відсутність жирів в їжі призводить до порушення обміну речовин, до незасвоєння вітамінів А і Е і зупинці вироблення статевих гормонів. В ідеалі, відсоток жиру в денному раціоні має становити близько 30% – у вигляді масла, сметани, сиру та м’яса. А ось сумнівних жирів у фабричних ковбасах, майонезі, печиво і тортах краще уникати.

Міф третій. Від вершкового масла товстіють, від рослинного – ні.

Обидва масла за своєю суттю складаються з жиру. Тільки от у вершковому маслі він більш концентрований і має тваринне походження, а в рослинному – «розбавлений» водою і білками. Від обох відмовлятися не варто. Чому – дивися в попередньому пункті.

Міф четвертий. Чорний хліб не так шкідливий для фігури.

На жаль, але і чорний хліб, і білий мають однакову калорійність. Єдина перевага чорного полягає в підвищеному вмісті клітковини і більшій кількості вітамінів.

Міф п’ятий. Щоб схуднути, потрібно їсти тільки овочі фрукти.

Як вже не раз було сказано, будь-яке порушення гармонії в харчуванні загрожує серйозними наслідками. Людина – істота всеїдна, він одночасно є і травоїдним і хижаком (більшою мірою). Так влаштований його ШКТ, що в шлунку немає достатньої кількості ферментів, щоб розщеплювати багато фруктів і овочів. Може, вага на овочево-фруктової дієти втратити і можна, але от про плоскому животику можна забути: через порушення кислотно-лужного балансу, він вздуется, як кулька. Та й про подальші за дієтою проблеми з кишечником теж не потрібно забувати.

Розвантажуватися на овоче-фруктах можна не більше 24 годин на тиждень. Межа споживання – півтора-два кілограми фруктів (неекзотіческіх!) на добу. Так, і ще: фрукти мають дивною особливістю – вони збуджують апетит, так що наїдатися ними дуже-дуже складно.

Міф шостий. Роздільне харчування – найкраща дієта для бажаючих схуднути.

Основоположники даної теорії стверджують, ніби наш організм не здатний переробляти одночасно білки, жири і вуглеводи, від того їх слід вживати окремо і в різний час доби. Цьомуомані суперечить сама природа: в її коморах немає таких продуктів, які містили б виключно одну складову. Найчастіше в продукті містяться і білки, і вуглеводи, і жири, але в різних пропорціях. Вдобавок в нашому шлунку є особливі ферменти, які примудряються одночасно перетравлювати і перше, і друге, і третє.

Міф сьомий. Кращий спосіб скинути вагу – не їсти зовсім.

Так, справдешні «голодальщікі» знають, що за відсутності їжі організм починає різко очищатися: він спалює запаси, позбавляється від жирів, токсинів і хворих клітин. Але голодування – занадто радикальний спосіб, який можуть собі дозволити лише дуже-дуже повні люди (і то, після консультації з фахівцем), а ніяк не дівчатка, чия вага ще не перевищив і півцентнера. Загалом, відмовлятися від їжі не можна нікому: наш шлунок самою природою налаштований на регулярний прийом їжі, і тому постійно виділяє соляну кислоту. Ця роз’їдає все і вся кислота перетравлює те, що знайде в шлунку. Якщо не знайде їжі – візьметься за сам шлунок. Звідси з’являються гастрити і виразки. Ті, хто хоч раз зіткнувся з цими недугами, знають, що краще харчуватися правильно, ніж чекати, коли ж вага дійде до позначки «нуль».

Міф восьмий. Хочеш схуднути – пий більше.

Деякі вважають, ніби, заповнивши шлунок до відмови водою, можна його обдурити. Насправді наш організм набагато розумніші: він відрізняє напої від повноцінної їжі. Саме тому, навіть з повним від пиття шлунком завжди хочеться їсти. І все ж 1,5-2 літра води на день – норма для здорової жінки, яка дбає про своїх нирках, кишечнику і шкірі.

Міф дев’ятий. За тиждень можна позбутися від 5-10 кілограм.

«Фахівців», які обіцяють чудесним чином позбавити нас від десяти кілограмів за максимально короткий термін, багато. Хтось пропонує харчові добавки, хтось – гелі, мазі і бальзами. Швидше за все ці кошти можуть зробити худенькою, але розраховувати на довгий ефект після них не доводиться. Все, що швидко зникає з боків, має звичай так само швидко з’являтися. Та ще й з надбавкою!

Справжнє схуднення легко не дається. Лікарі говорять про те, що оптимальне зниження ваги – 5-10% на рік (!). До того ж, тим, хто худне природно, без хімічного втручання, рідше загрожують побічні ефекти, які можуть принести з собою БАДи і тому подібні зілля.

Міф десятий. Швидко схуднути можна, переїхавши в спортзал.

Звичайно, фізичні навантаження – це корисно. Але насправді навіть інтенсивні тренування (5 разів на тиждень по 30 хвилин) допомагають спалити лише 50-100 грам жиру. Хоча і новому жирку нарости не дають!

речі, щоб домогтися максимальної ефективності тренувань, викладатися до сьомого поту не обов’язково. Досить правильно розпланувати тренування і чергувати вправи (інтенсивні і помірні, аеробні та силові). В результаті такого «перенапружуючи» організм починає інтенсивніше витрачати енергію.